Михайло Юрійович Колесник, д.мед.н., професор кафедри терапії та кардіології Запорізького державного медикофармацевтичного університету
Клінічний випадок
Пацієнтка віком 67 років, госпіталізована до кардіологічного відділення ННМЦ «Університетська клініка» ЗДМФУ зі скаргами на епізоди прискореного неритмічного серцебиття, що виникають переважно вночі, супроводжуються відчуттям виразної тривожності та внутрішнього тремору. Вперше подібний напад виник за шість місяців до звернення, але тільки за останній тиждень було чотири подібні епізоди. Жінка двічі викликала бригаду «швидкої», на електрокардіограмі (ЕКГ) фіксувалася ФП, було введено новокаїнамід. За рекомендацією сімейного лікаря призначено бісопролол (5 мг) та едоксабан (60 мг). Проте напади серцебиття рецидивують.
Анамнез. Відомо, що близько 15 років хвора страждає на АГ, впродовж останніх п’яти років регулярно отримує комбіновану антигіпертензивну терапію (периндоприл/індапамід). За даними домашнього моніторингу, артеріальний тиск (АТ) переважно контрольований, проте 1‑2 рази на місяць епізодично фіксується підвищення до 160/100 мм рт. ст.
Обстеження. При первинному огляді пацієнтка стабільна. Має ожиріння I ст. (індекс маси тіла [ІМТ] – 33,2 кг/м2). Офісний АТ – 132/88 мм рт. ст., частота серцевих скорочень (ЧСС) – 60 уд./хв, пульс неритмічний. На ЕКГ ритм синусовий, реєструється передсердна екстрасистолія за типом бігемінії (рис. 1).
Рис. 1. ЕКГ пацієнтки перед призначенням етацизину
За даними ехокардіографії (ЕхоКГ), глобальна скоротливість лівого шлуночка (ЛШ) збережена (фракція викиду [ФВ] – 56%), локальних порушень не зафіксовано. Товщина міжшлуночкової перегородки (МШП) – 12 мм, задньої стінки ЛШ – 11 мм. Діастолічна дисфункція ЛШ із нормальним тиском наповнення у спокої. Значної клапанної патології не визначається. У загальноклінічних та біохімічних аналізах відхилень немає. Тиреотропний гормон та рівень електролітів у нормі.
Лікування. Пацієнтці було призначено етацизин у стартовій дозі 50 мг із подальшим контролем ЕКГ через 2 год. З огляду на відсутність ознак проаритмогенної дії препарату на контрольній ЕКГ, було призначено повну дозу етацизину – 150 мг/добу.
Висновок. На повторній ЕКГ через три дні визначається синусовий ритм, ознак екстрасистолії немає. Патологічного подовження зубця P, інтервалу PQ та QRS (понад 25% від вихідного) не виявлено (рис. 2). Впродовж тримісячного терміну спостереження нападів ФП не було.
Рис. 2. ЕКГ пацієнтки на 3-й день після призначення етацизину в добовій дозі 150 мг
Підсумки
Представлений клінічний випадок демонструє можливість ефективного використання етацизину в поєднанні з β-блокатором у пацієнтів із тривалим анамнезом АГ та комбінованим порушенням ритму (ФП і передсердною екстрасистолією). Етацизин суттєво не впливає на профіль АТ. Незначне потовщення стінок ЛШ не є протипоказанням щодо призначення препарату, хоча потрібне проведення ЕхоКГ для виключення виразного потовщення (понад 14 мм). Первинне використання етацизину бажано проводити в умовах стаціонару з обов’язковим періодичним моніторингом ЕКГ, особливо у перші 2‑3 дні від початку приймання.
Код матеріалу: ETA07012026UA
Для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених виключно для професіоналів сфери охорони здоров’я, а також для розповсюдження під час проведення семінарів, конференцій, симпозіумів на медичну тематику або у якості індивідуально спрямованої інформації згідно потреб конкретних професіоналів сфери охорони здоров’я.
При підозрі на побічні реакції, з питаннями щодо якості та помилок при застосуванні лікарських засобів ТОВ «Олайнфарм-Україна», що мають відношення до викладеного вище, слід звертатися до Дмитра Савченко, адреса: Україна, 02096, м. Київ, вул. Сімферопольська, 13, кабінет 211, моб. +380936312296, ел. пошта dmytro.savchenko@insuvia.com Питання стосовно медичної інформації, будь ласка, надсилайте на електронну адресу:Maryna.Babenko@olainfarm.com
Товариство з обмеженою відповідальністю «Олайнфарм-Україна», 03039, м. Київ, проспект В. Лобановського 119х, офіс 34
Незважаючи на те що етацизин застосовують протягом понад 30 років, у лікарів є багато запитань щодо його практичного застосування, так само, як і інших антиаритмічних…
ФП залишається однією з основних причин звернень пацієнтів на різних рівнях надання медичної допомоги – як амбулаторної, так і стаціонарної, не‑ зважаючи на розвиток медикаментоз‑…
Використання антиаритмічних препаратів (ААП) ІС класу в пацієнтів зі стабільною ІХС, або хронічним оронарним синдромом згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (ESC, 2019, 2024), було…