Фільтр
Застосування етацизину в сучасній клінічній практиці сімейного лікаря в запитаннях та відповідях: фібриляція передсердь
Незважаючи на те що етацизин застосовують протягом понад 30 років, у лікарів є багато запитань щодо його практичного застосування, так само, як і інших антиаритмічних препаратів, що зумовлено появою нових лікувальних стратегій, поглибленням розуміння щодо антиаритмічної дії препаратів. Останніми роками відкрито і опрацьовується багато нових «цілей» антиаритмічної терапії, і медикаментозна гілка лікування порушень серцевого ритму отримала поштовх до розвитку та наукових досліджень
Переваги етацизину за персистуючої ФП та АГ
Пацієнтка віком 67 років, госпіталізована до кардіологічного відділення ННМЦ «Університетська клініка» ЗДМФУ зі скаргами на епізоди прискореного неритмічного серцебиття, що виникають переважно вночі, супроводжуються відчуттям виразної
тривожності та внутрішнього тремору.
Вперше подібний напад виник за шість місяців до звернення, але тільки за останній тиждень було чотири подібні
епізоди.
Досвід застосування етацизину в коморбідного пацієнта (ФП, ХОЗЛ, СН)
ФП залишається
однією з основних
причин звернень пацієнтів на різних
рівнях надання медичної допомоги –
як амбулаторної, так і стаціонарної, не‑
зважаючи на розвиток медикаментоз‑
них та інвазивних методів лікування.
Призначення етацизину при ФП та ІХС
Використання антиаритмічних препаратів (ААП) ІС класу в пацієнтів зі стабільною ІХС, або хронічним оронарним синдромом згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (ESC, 2019, 2024), було історично
обмежене через побоювання щодо їх проаритмічних ефектів (за даними досліджень CAST 1989 р. і CAST-І 1991 р.).
Етацизин у комплексній терапії пацієнтів із порушеннями ритму серця та тривожно-депресивними розладами
Питання корекції порушень ритму – одне із найскладніших у сучасній кардіології, зважаючи на етіологію, патофізіологічні аспекти перебігу й поліморбідність осіб з аритміями. Особлива категорія – це пацієнти із тривожно-депресивними розладами.
За даними N. Mavrides та C.B. Nemeroff (2015), від 17 до 47% хворих на серцево-судинні патології мають клінічно діагностовані симптоми депресії.