Резолюція XIV Ради експертів 2025р.

9-10 жовтня 2025 р.

У засіданні Ради експертів брали участь: проф. О.С. Сичов (Київ) – модератор, проф. О.В. Більченко (Київ), проф. І.П. Вакалюк (Івано-Франківськ), проф. Л.Г. Воронков (Київ), проф. А.І. Витриховський (Івано-Франківськ), проф. М.В. Гребеник (Тернопіль), проф. О.А. Коваль (Дніпро), проф. М.П. Копиця (Харків), проф. Н.М. Середюк (Івано-Франківськ), проф. В.К. Тащук (Чернівці), проф. О.О. Ханюков (Дніпро), д.мед.н. О.І. Іркін (Київ), к.мед.н. К.О. Зуєв (Київ), ст.н.с. О.М. Романова (Київ), к.біол.н. Л.Л. Вавілова (Київ), к.мед.н. В.І. Паламарчук (Хмельницький), к.мед.н. І. Ф. Шумейко (Полтава), к.мед.н. В.М. Якимчук (Івано-Франківськ), dPh О.В. Селюк (Київ), С.М. Маслій (Тернопіль), І.П. Біскуб (Луцьк), О.Ю. Буць (Київ), В.В. Васильківський (Хмельницький), Л.Л. Верещук (Рівне), О.В. Ільчишина (Житомир), О.В. Качан (Рівне), В.С. Підлісна (Рівне), Р.В. Мороз (Ужгород), С.Д. Саламатін (Луцьк), Г.М. Сухомлин (Кропивницький)

Під час засідання Ради експертів у доповідях модераторів, виступах членів експертних груп та учасників ради розглядалися питання клінічної аритмології й електрофізіології, обговорювалися проблеми діагностики, лікування та попередження ускладнень порушень ритму серця.
Підсумком Ради експертів були доповнення до національних рекомендацій та протоколів, надані у вигляді висновків до розглянутих питань.

Менеджмент пацієнтів з фібриляцією передсердь при виявленні тромбів у вушку чи порожнині лівого передсердя

Питання до розгляду

1. Питання профілактики тромбоутворення і резолюції вже наявних тромбів. Розгляд факторів, що впливають на ефективність антикоагулянтної терапії (АКТ).
2. Черезстравохідна ЕхоКГ як «золотий стандарт» безпеки відновлення ритму. Коли проводити повторно, якщо виявлено тромб у вушку чи порожнині ЛП?
3. Чи може Up-steam терапія вплинути на передумови утворення тромбів у вушку лівого передсердя (ЛП).

Висновки

1. Вірогідність виявлення тромбу у вушку лівого передсердя збільшується у пацієнтів з більшою тривалістю пароксизму фібриляції передсердь (ФП), більшими балами за шкалою ризику тромбоемболічних ускладнень CHA₂DS₂-VA, зниженою швидкістю спорожнення вушка ЛП, фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) менше ніж 45 % та у старших за віком.
2. За умови застосування тактики відновлення синусового ритму в пацієнтів з персистентною формою ФП при неефективності застосованої АКТ протягом 4 тижнів необхідно розглянути питання щодо пролонгації АКТ. За даними дослідження, що проведене в «Інституті кардіології імені акад. М.Д. Стражеска», у пацієнтів з відсутністю лізису тромбу вушка ЛП протягом перших 4 тижнів, подальше застосування едоксабану (Едоксакорду) в дозі 60 мг один раз на добу протягом 90 діб дозволило досягти резолюції тромбу у вушку ЛП у 78 % пацієнтів.
3. При виявленні тромбу у порожнині лівого шлуночка застосування едоксабану (Едоксакорду) протягом 12 тижнів дозволило досягнути резолюції тромбу в 91,7 %: повної – у 58,3 %, неповної – у 33,4 % пацієнтів.
4. Комбінація езетимібу з помірною дозою статину (розувастатин) порівняно з високоінтенсивною монотерапією статином покращує ендотеліальну дисфунцію та має протизапальні властивості внаслідок більшого зниження рівня атерогенних оксистеролів, що може запобігати тромбоутворенню у вушку ЛП.

Емпагліфлозин у лікуванні і профілактиці фібриляції передсердь у хворих у контексті кардіо-ренально-метаболічних порушень

Питання до розгляду

1. Яка доказова база емпагліфлозину щодо переваг використання в пацієнтів із ФП та супутнім цукровим діабетом 2-го типу?
2. Про що говорять настанови ESC щодо лікування серцевої недостатності (СН) як супутнього стану при ФП?
3. Який впливає наявна хронічна хвороба нирок (ХХН) на прогноз пацієнтів з ФП?
4. Які рішення щодо алгоритмів ведення хворих з ФП мають бути прийняті кардіологом, щоб знизити серцево-судинну смертність та прогресування ХХН? (Презентація кардіо-нефрологічного консенсусу).

Висновки

1. Для осіб з ФП, які потребують медикаментозного лікування цукрового діабету (ЦД) 2-го типу слід розглянути інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (ІНЗКТГ2), таких як емпагліфлозин, для запобігання ФП та зниження ризику серцево-судинних наслідків, зокрема зниження ризику серцево-судинної смерті. Окрім того, аналіз рандомізованих досліджень демонструє абсолютну більшість попереджених емпагліфлозином серцево-судинних подій саме для пацієнтів з ФП, ніж без ФП.
2. Пацієнтам з ФП та СН незалежно від фракції викиду лівого шлуночка рекомендуються ІНЗКТГ2 для зменшення ризику госпіталізації з приводу СН і серцево-судинної смерті. Згідно з метааналізом рандомізованих досліджень емпагліфлозин є лідером у запобіганні ФП у пацієнтів із СН.
3. Поширеність ФП у хворих із ХХН збільшується. Оцінка функції нирок у пацієнтів з ФП допомагає оцінити фактори ризику інсульту, прийняти рішення щодо дозування терапії. Рекомендується призначення ІНЗКТГ-2 (емпагліфлозин) як препаратів першого ряду для лікування супутньої ХХН, якщо вони не були призначені раніше за іншими показаннями, для зниження ризику смерті від серцево-судинних подій.

Пацієнт із неклапаною фібриляцією передсердь: від профілактики інсульту до контролю кардіо-ренальних ускладнень

Питання до розгляду

1. Антикоагулянтна терапія при ФП: досвід, перевірений часом.
2. Дослідження COMBAT AF: новий погляд через мережевий аналіз.
3. ХХН і ФП: чому аритмолог має діагностувати ниркову дисфункцію?
4. Дослідження CONFIDENCE: нові горизонти кардіо-ренального захисту.
5. Перспективи подальшого покращення прогнозу в пацієнтів із СН зі збереженою і помірно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка.

Висновки

1. Серед прямих пероральних антикоагулянтів саме ривароксабан має одну з найбільших доказових баз у пацієнтів із ФП.
2. Більше ніж 136 мільйонів пацієнтів у світі з 2008 року отримали терапію оригінальним препаратом ривароксабаном – Ксарелто®.
3. Дані клінічної практики, спостережних досліджень та реєстрів однозначно підтверджують, що ривароксабан забезпечує стабільний баланс ефективності й безпеки.
4. У пацієнтів із ЦД 2-го типу існує високий ризик серцево-судинних ускладнень та прогресування ХХН. Пацієнти з ХХН та ЦД 2-го типу схильні до підвищеного ризику розвитку ФП. Для своєчасної діагностики ХХН кардіологу необхідно оцінювати функцію нирок як за швидкістю клубочкової фільтрації (рШКФ), так і за рівнем альбуміну в сечі (САК). Раннє виявлення ниркової дисфункції дозволяє призначити адекватну нефропротекторну терапію, уповільнити прогресування ХХН і знизити ризик серцево-судинних подій.
5. У пацієнтів з ЦД 2-го типу та ХХН фінеренон статистично значущо знижував ризик розвитку ФП на 29 % порівняно з плацебо. Включення фінеренону в терапію рекомендується вже на ранніх стадіях ураження нирок у пацієнтів із ЦД 2-го типу та із серцево-судинною патологією. Дослідження CONFIDENCE продемонструвало, що фінеренон статистично значуще знижує САК у пацієнтів із ХНН на тлі ЦД 2-го типу, що корелює зі сприятливим впливом на ниркові та серцевосудинні показники. Сумісне застосування фінеренону з ІНЗКТГ2 потенційно посилює ці ефекти, забезпечуючи комплексний кардіоренальний захист.
6. Застосування нового нестероїдного селективного антагоніста мінералокортикоїдних рецепторів фінеренону при СН зі збереженою та помірно зниженою ФВ дозволяє покращити клінічний прогноз, зокрема шляхом зниження ризику виникнення ФП.

Фармакологічна кардіоверсія фібриляції передсердь за стратегією «Таблетка у кишені» в пацієнтів зі структурними ураженнями серця

Питання до розгляду

1. Ранолазин – антиаритмичний препарат (ААП) Іd класу у Науковому Консенсусі EHRA 2025 року.
2. Ранолазин: фокус на профілактику і конверсію ритму при ФП.

Висновки

1. Ранолазин – представник Іd класу згідно з оновленою класифікацією ААП EHRA 2025.
2. Електрофізіологічні ефекти ранолазину в умовах ішемії міокарда пов’язані із впливом на пізній потік натрію і ректифікаційного калієвого потоку, що підвищує післяреполяризаційну рефрактерність і ефективний рефрактерний період без явних проаритмогенних властивостей.
3. Ранолазин достовірно скорочує час фармакологічної конверсії синусового ритму при поєднанні з аміодароном.
4. Ранолазин підвищує ймовірність відновлення синусового ритму при використанні стратегії «Pill in the pocket» («Таблетка в кишені»).
5. Застосування ранолазину протипоказано в комбінації з ААП класів IA і III (за винятком аміодарону).

Наслідки фібриляції передсердь (деменція та інсульт у фокусі)

Питання до розгляду

1. Значення енергетичної гнучкості у коморбідних пацієнтів з порушеннями ритму серця.
2. Раннє виявлення деменції, профілактика та лікування.
3. Ведення пацієнтів з наслідками ФП

Висновки

1. Метаболічна гнучкість міокарда є важливим фактором у профілактиці та корекції порушень ритму серця у коморбідних пацієнтів.
   Включення аргініну та L-карнітину (Тіворель Аспартат) сприяє покращенню енергетичного забезпечення, відновленню мікроциркуляції та зниженню ризику електричної нестабільності міокарда.
2. Пацієнти з ФП мають підвищений ризик когнітивних порушень та деменції через мікроемболії, гіпоперфузію мозку та оксидативний стрес. Важливо виявити когнітивні порушення пацієнтів при першому встановленні діагнозу ФП. Завдяки впливу на NO-синтез, антиоксидантному ефекту та підтримці мітохондріальної функції, Тіворель Аспартат може розглядатись як адьювантна терапія для збереження когнітивного резерву.
3. Пацієнти з ФП потребують комплексного підходу в лікуванні, який включає не лише контроль ритму й антикоагулянтну терапію, а й відновлення енергетичного потенціалу серця та мозку. Тіворель Аспартат здатний зменшувати прояви астенії, покращувати скоротливу функцію міокарда та сприяти реабілітації після ішемічних уражень.
4. Існує необхідність спеціальних досліджень щодо впливу Тіворель Аспартат на порушення ритму серця.

Місце етацизину як представника 1С класу в лікуванні пацієнтів із порушеннями ритму

Питання до розгляду

1. Етацизин при фібриляції передсердь.
2. Коли та кому призначати етацизин при екстрасистолії.

Висновки

1. Етацизин – оригінальний ААП ІС класу, котрий є оптимальним вибором для пацієнтів з порушеннями ритму серця без структурного захворювання серця, оскільки не впливає на інтервал Q-T, на відміну від інших представників цього класу – знижує вплив парасимпатичної нервової системи на серце, проявляє антиішемічний ефект за рахунок впливу на Ca++ канали, і в цілому, забезпечує стабілізацію вегетативної регуляції.
2. Етацизин, як і інші ААП І С класу, показаний при шлуночкових та надшлуночкових аритміях (передчасні деполяризації, надшлуночкова тахікардія, атріовентрикулярна вузлова тахікардія та пароксизмальна форма ФП) пацієнтам без тяжких структурних захворювань серця, зокрема – при АГ, стабільній ІХС, СН не тяжчій І–ІІ ФК за NYHA.
3. Згідно з проведеними дослідженнями ефективність Етацизину становить 97,4 % в терапії суправентрикулярних екстрасистол та 88,2 % – в терапії шлуночкових екстрасистол.
4. Етацизин особливо ефективний при лікуванні вагус-індукованих порушень ритму серця.

Комбінація пропафенону з препаратами для контролю частоти серцевих скорочень

Питання до розгляду

1. Особливості дії антиаритмічних препарату ІС класу пропафенону.
2. Алгоритм комбінації пропафенону з бетаблокаторами для відновлення та збереження синусового ритму.

Висновки

1. Пропафенон (Пропанорм) може застосовуватися в навантажувальній дозі для відновлення синусового ритму в пацієнтів з відсутністю структурних змін серця та пароксизмом ФП тривалістю менше ніж 48 годин.
2. При успішному відновленні синусового ритму Пропанормом доцільно розглянути прийом препарату в дозі 150 мг тричі на добу щонайменше протягом 1 місяця для утримання синусового ритму в період електричної нестабільності передсердь.
3. При пароксизмах ФП частіше одного раза на місяць та при обраній тактиці медикаментозної протирецидивної терапії слід розглянути пропафенон (Пропанорм) у дозі 2-3 рази на добу для профілактики пароксизмів ФП, як протирецидивної терапії пароксизмів ФП. При адренергічній та змішаній формах ФП пропафенон (Пропанорм) доцільно застосовувати, враховуючи бета-блокуючі властивості препарату.
4. Комбінація Пропафенону (Пропанорму) та бета-блокаторів доречна для запобігання трансформації ФП в тріпотіння передсердь з частим проведенням на шлуночки.

В рамках Засідання ХІV Ради експертів відбулося три лекції:
Професор Сичов О.С. – «Останні рекомендації ESC-2025: значення для аритмології».
Професор Тащук В.К. – «Класифікація антиаритмічних препаратів EHRA та ESC 2025 р.».
Професор Копиця М.П. – «Можливість виявлення ЕКГ-предикторів раптової серцевої смерті».
Учасники Ради експертів обговорили питання:
– Про поновлення проведення в 2026 році в областях України майстер-класів з аритмології у форматі offl ine з дотриманням вимог безпеки учасників.
– Про видання журналу «Аритмологія».