Алгоритм діагностики та лікування тривожного розладу

При СВД (соматоформній вегетативній дисфункції) одним з основних симптомів є тривожна симптоматика, яка є першою сходинкою в розвитку тривожного розладу.

Тривожний розлад (ТР) — один із найпоширеніших коморбідних станів у пацієнтів із соматичними захворюваннями. В умовах амбулаторної практики раннє виявлення та своєчасне лікування ТР дозволяють не лише покращити якість життя пацієнта, а й підвищити ефективність основної терапії¹.

Діагностика ТР на амбулаторному етапі

1. Поведінкові та соматичні ознаки тривоги

У пацієнтів з тривожним розладом часто відзначаються характерні риси поведінки, що виявляються під час візиту до лікаря:¹

• Метушливість, багатослівність
• Прагнення контролю за ситуацією
• Фіксація на симптомах та катастрофізація стану
• Непосидючість
• Численні соматичні скарги
• Посилення дрібної моторики (чіпає ґудзики, трясе ногою тощо)
• Повторює питання, шукає підтверджень небезпеки
• Дратівливість, порушення сну, внутрішня напруга
• Схильність до самодіагностики та самолікування
• Зловживання лікарськими засобами чи алкоголем

2. Скринінг за допомогою двох питань

Для швидкого виявлення тривожного розладу слід поставити два прості питання¹.

1. Чи виникало у вас протягом останніх 2 тижнів відчуття занепокоєння, тривоги або нервозності?
2. Чи виникало у вас протягом останніх 2 тижнів враження, що ви не можете припинити або взяти під контроль відчуття занепокоєння, напруженості чи дратівливості?

Позитивні відповіді на обидва питання — привід для більш детальної діагностики¹.

3. Шкала HADS

Шкала HADS є зручним інструментом для амбулаторної діагностики у соматичних пацієнтів. Вона дозволяє¹:

• Оцінити виразність тривоги та депресії
• Проводити діагностику в умовах обмеженого часу на прийомі
• Використовувати результати як відправну точку для вибору тактики лікування

При виявленні ознак клінічно вираженої тривоги чи депресії показано консультацію психіатра. В інших випадках лікар має право самостійно надати допомогу пацієнту з ТР у межах своєї спеціальності¹.

Можливості терапії тривожного розладу

Загальні принципи психофармакотерапії¹:

• Починати з мінімальних терапевтичних доз, з подальшим титруванням
• Враховувати можливу взаємодію з препаратами, призначеними для лікування основного захворювання
• Тривалість терапії — не менше 3 місяців, щоб досягти стабільного ефекту та запобігти рецидиву

Вибір препаратів¹:

• Бензодіазепіни ефективні, але мають обмеження: ризик залежності, когнітивні порушення, синдром відміни
• Перевагу слід віддавати небензодіазепіновим анксіолітикам з мінімальним ризиком побічних ефектів, особливо для тривалої терапії

Алгоритм діагностики та лікування ТР у зручному для друку форматі Завантажити

Розроблений міждисциплінарною експертною групою алгоритм включає наступні етапи¹:

1. Первинний прийом: зверніть увагу на клінічні та поведінкові ознаки тривоги.
2. Скринінг: задайте два вищезазначені питання.
3. Оцінка за шкалою HADS: у разі позитивних відповідей виконується тестування.
4. Діагностика та маршрутизація:
5. — За наявності ознак депресії та вираженої тривоги — направлення до психіатра
6. — В інших випадках — постановка синдромального діагнозу та початок терапії
7. Терапія: призначається протитривожне лікування терміном не менше 3 місяців.
8. Оцінка ефективності: якщо через 3 місяці немає покращення — консультація психіатра.

Висновки

Для ефективної роботи з тривожними розладами в амбулаторній практиці необхідний комплексний підхід та уважність до поведінки пацієнта. Крім симптомів, важливо активно використовувати скринінгові питання і прості шкали, такі як HADS, що дозволяють швидко оцінити рівень тривоги і за необхідності вчасно розпочати терапію. Ранній початок лікування ТР не тільки поліпшує якість життя пацієнта, а й сприяє кращому контролю над основним соматичним захворюванням¹.

HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale) — госпітальна шкала тривоги та депресії

ТР — тривожний розлад

Джерела

1. Самушія М.А., Аль-Шукрі А.С., Баранов І.І. та ін. Розробка алгоритму діагностики та лікування тривоги, асоційованої із соматичною патологією, у пацієнтів у загальноклінічній практиці. Резолюція ради експертів. Журнал неврології та психіатрії. 2025; 125(1):1–8. https://doi.org/10.17116/jnevro20251250111